Наступні питання впливатимуть на успішне виконання даного проекту й загалом на дієву реалізацію секторальної бюджетної підтримки в Україні.

• Дві з трьох основних умов відповідності для надання секторальної бюджетної підтримки, ймовірно, на даний момент не виконані. Цими трьома критеріями є наявність (і) чітко визначеної секторальної політики та стратегії; (іі) стабільної та прогнозованої макроекономічної основи; (ііі) надійної системи УДФ, у тому числі стандартів державних закупівель, що відповідають законодавству ЄС. Стратегія для даного сектора існує з 2006 року, й, незважаючи на її недоліки, її рішуче визнають національні зацікавлені сторони. Водночас, щодо двох інших умов відповідності можна зазначити таке:

   

  • Україна зазнала тяжкого економічного спаду, зокрема, найбільшого падіння обсягів виробництва й найбільш різкого зниження курсу національної валюти порівняно з будь-якою іншою країною. Тому Україні довелося звернутися до МВФ, щоб відновити фінансову та економічну стабільність за допомогою дворічної угоди "стенд-бай" на суму 16,4 млрд. грн. Завдяки економічній програмі, прийнятій Україною та підтриманій МВФ, вдалося стабілізувати вкрай складну ситуацію: за даними Світового банку, у першій половині 2009 року реальний сектор, очевидно, вступив у фазу пожвавлення. Проте, навіть при цьому валовий внутрішній продукт, за прогнозами, за 2009 рік зменшиться на 15 відсотків. Крім того, незгоди між органами влади України, особливо напередодні президентських виборів 2010 року, ставлять під загрозу вже досягнуті здобутки й можуть створити значні ризики для реалізації узгодженої економічної програми.

   

  • Система управління державними фінансами (УДФ) в Україні лише частково відповідає міжнародним нормам, хоча ця система й проходить процес гармонізації з міжнародними та європейськими стандартами за підтримки ряду проектів технічної допомоги, зокрема проекту Twinning, який завершився наприкінці 2009 року, та проекту Світового банку щодо модернізації державних фінансів, який триватиме до 2013 року. Стандарти державних закупівель також іще не відповідають міжнародним стандартам, хоча спроби усунути значні недоліки відповідного чинного законодавства робляться з 2006 року.

 

• Широкий масштаб і складність проекту. Це – комплексний проект, який потребує не лише навичок управління проектами, а й багатопредметного підходу та великого обсягу знань і навичок у широкому спектрі напрямків, таких як Україна та її енергетичний сектор, секторальна бюджетна підтримка, моніторинг і оцінка, всі підгалузі енергетики та ланцюги створення вартості в кожній з них, наближення до законодавства ЄС, діяльність Енергетичного Співтовариства (ЕнС) та Спілки з координації передачі електроенергії (європейська синхронна електроенергетична система) (UCTE), розбудова та фінансування енергетичних та інфраструктурних проектів, розробка і впровадження систем збирання і обробки даних та ІТ-систем, ведення діяльності з комунікації та інформування громадськості відповідно до керівних принципів ЄС щодо візуалізації, проектування й наповнення веб-сайтів, інституціональне будівництво й розбудова спроможності та відповідне навчання, управління проектами.
  
• Система моніторингу МПЕ повинна бути узгоджена з більш широкомасштабними ініціативами з моніторингу виконання, розробленими за проектом УПС, та має підтримувати моніторинг і впровадження Енергетичної стратегії взагалі, а не лише часткових умов, на яких зосереджена СБП. Зокрема, одна із основних задач проекту полягатиме в оптимізації збирання, зберігання і аналізу даних, систем видачі даних, які задовольняють потреби МПЕ, СГМ та органів координації діяльності донорів, з уникненням розробки паралельних систем і дублювання.
• Для впровадження значних удосконалень у системах моніторингу виконання потрібно багато часу – розробка точних систем моніторингу та, що важливіше, їхня інтенсивна експлуатація в управлінні діяльністю уряду вимагають масштабних інституціональних та організаційних змін, які реально можна здійснити лише у довгостроковій перспективі (наприклад, у власних керівних принципах ЄС щодо секторальних програм зазначається термін 10 років). Тоді це вказує на необхідність розробки меню можливих заходів для зміцнення моніторингу та складення чіткого плану дій із рядом етапів розвитку.
  
• Досягнення консенсусу – проект прагнутиме досягти домовленості та консенсусу з зацікавленими сторонами, особливо щодо системи моніторингу, тому що це допоможе забезпечити створення самопідтримуваної системи впровадження, моніторингу та коригування енергетичної стратегії й, отже, забезпечити сталість результатів проекту.
• Погані технічні та фінансові результати діяльності енергетичних компаній – доходи в секторі низькі через сполучення факторів, зокрема цін, що нижчі за собівартість, та відносно високих втрат і низьких рівнів оплати за енергоносії. Без заходів, що забезпечать фінансову життєздатність компаній, важко буде зосередити їхню увагу на ширших питаннях реформи, моніторингу та звітності.
• Відданість персоналу МПЕ справі успішного впровадження проекту – проект прагне запропонувати прагматичний та практичний підхід до поставлених задач, щоб забезпечити вирішення ключових питань і надання рішень, що допоможе досягти цілей проекту. З боку персоналу МПЕ потрібна відданість справі, щоб забезпечити реалізацію пропозицій для отримання від проекту максимальної вигоди.
• Наявність ресурсів і кадрів – будуть потрібні компетентні, кваліфіковані та віддані працівники МПЕ та інших зацікавлених сторін для розробки, впровадження і обслуговування систем і процедур, розроблених проектом, а також для забезпечення ефективної передачі їм знань і навичок із тим, щоб вони могли виконувати весь обсяг складних функцій МПЕ.