У технічному завданні наведені чотири припущення, котрі лежать в основі проектного втручання:

• Україна бажає вести політичний діалог з ЄС та іншими зацікавленими донорами з питань, що стосуються енергетики та реформ УДФ, згідно з відповідним acquis ЄС;
• Україна дотримуватиметься всіх своїх зобов’язань за Планом дій щодо ЄПС і МпП щодо енергетики та продовжить демонструвати підвищений інтерес до запропонованої співпраці;
• Україна не піддасть істотному перегляду принципи, що лежать в основі її національної енергетичної стратегії, і уряд України буде готовий слідувати передбаченим шляхом реформ, перетворюючи його у конкретну політику;
• головні зацікавлені сторони, задіяні у програмі, неухильно виконуватимуть свої зобов’язання за Угодою про фінансування програми бюджетної підтримки, й готові ділитися з проектом усією інформацією, необхідною для досягнення цілі проекту.

Останній пункт щодо надання даних слід підкреслити – інформаційні вимоги проекту будуть істотними, отже своєчасний доступ до точних, достовірних і узгоджених даних та інформації буде критично важливим фактором.

На додаток до вищенаведеного, а також із метою забезпечення безперебійного виконання проекту передбачається, що виконуватимуться також наступні припущення:

• у рамках проекту УПС розроблені чіткі методології та рекомендації стосовно об’єднаної системи моніторингу виконання УПС і нової Угоди про асоціацію (з урахуванням вимоги про те, що даний проект будує свою діяльність на результатах проекту УПС);
• в Україні не буде погіршення макроекономічної та (або) бюджетної ситуації або негативних подій в управлінні державними фінансами до тієї міри, яка призвела б до призупинення бюджетної підтримки;
• впроваджені механізми координації дій донорів, і проект матиме доступ до контактних осіб інших донорів для обговорення і спільного розроблення напрямків, які становлять обопільний інтерес і (або) які максимально підвищили б ефективність програми для сектора енергетики – у цьому відношенні ми відзначаємо, що у ТЗ згадано, що уряд створив під своїм керівництвом механізм координації дій донорів, при цьому ЄС є співголовою тематичної робочої групи з енергетики;
• хід роботи з виконання показників обговорюватиметься відкрито й відверто, зокрема, в особливості, коли огляд результатів роботи може виявити незадовільні результати, й політику та стратегію можна скоригувати з урахуванням досягнутих результатів;
• відповідні фахівці Міненерговугілля можуть діяти незалежно й не зазнають впливу будь-яких конкретних групових інтересів;
• проект буде достатньою мірою укомплектований кадрами з боку бенефіціара (як із точки зору кількості співробітників, так і з точки зору відповідності навичок і кваліфікації, зокрема у галузі інформаційних і комунікаційних технологій), і персонал буде готовий до роботи з Консультантом;
• Міненерговугілля зберігає право власності на проект, підтримує його впровадження, надаючи проектові достатні офісні приміщення й забезпечуючи постійну прихильність свого персоналу;
• очікується активна підтримка і участь інших зацікавлених сторін, таких як енергетичні підприємства, чому сприятиме Міненерговугілля, в ідеалі – через існуючі канали діалогу та координації в секторі;
• ситуація на політичній арені буде спокійною, не виникатимуть причини для нестабільності в інституціональному, законодавчому та економічному середовищі;
• всі задіяні сторони (команда проекту, Міненерговугілля, СГМ, Наглядова рада проекту тощо) дотримуватимуться строків подання коментарів і документів, виконання окремих етапів і заходів, і всі працюватимуть у дусі співробітництва.

Проект не передбачає жодних значних ризиків, за винятком тих, що зазначені у ТЗ, а саме:

• одне чи декілька з міністерств, відомств або компаній, задіяних у програмі, не захочуть співпрацювати у встановленому порядку чи не матимуть спроможності для цього;
• економічна ситуація в Україні погіршується до того, що починає впливати на фінансові та оперативні можливості головних зацікавлених сторін програми.
  

Що стосується першого визначеного ризику - вірогідність його виникнення висока, але за допомогою заходів, що їх проект пропонує вжити, ці наслідки будуть зменшені до мінімуму. Конкретніше кажучи, питання неохоти є, по суті, одним із стимулів, щодо яких проект зазначає наступне:

Другий елемент першого ризику полягає в тому, що відповідні зацікавлені сторони можуть мати бажання співпрацювати, але не мати спроможності до цього. Перше, що слід зазначити у цьому відношенні, - те, що бюджетна підтримка як інструмент спрямована на розбудову спроможності існуючих урядових структур і систем. Отже, у той час коли використання національних систем і процесів може не бути простим, бюджетна підтримка покликана зосередити увагу саме на вдосконаленні цих систем, щоб забезпечити тривале покращення місцевої спроможності. По-друге, у своїх зусиллях із розбудови спроможності та успішного впровадження моніторингу проект використовуватиме в якості керівного критерію простоту. Завжди найкращий шлях – розбудовувати спроможність поступово, спрощувати та раціоналізувати системи моніторингу або, навпаки, уникати надмірної інженерії та складних методів, які застосовуватимуться нечасто або взагалі не застосовуватимуться.